
Унікальні можливості для відкритого діалогу, обміну ідеями щодо інноваційних стратегій розвитку фінансової політики й інструментарію, узгодження наукових підходів із реаліями фінансової практики дає формат круглого столу. Саме у такому форматі 1 травня 2025 року відбулась зустріч викладачів кафедри фінансів ім. С. І. Юрія, здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітніх програм «Фінанси» «Митна та податкова справа» «Фінансовий менеджмент» з представниками департаменту фінансів Тернопільської ОВА. Організаторами круглого столу на тему «Вектори модернізації публічних фінансів: партнерство влади, науки та молоді» виступили викладачі кафедри фінансів ім. С. І. Юрія проф. З. Лободіна, проф. В. Горин та доц. В. Сідляр.
У вітальному слові до присутніх директор департаменту фінансів Тернопільської ОВА В. Чепіль наголосив на важливості посилення практичної орієнтації у підготовці фахівців для фінансової системи, оскільки складний період розвитку держави вимагає від працівників фінансової сфери не тільки високого рівня фахової підготовки, але й нестандартного мислення, командної роботи, уміння вирішувати складні та непрогнозовані завдання.
У своєму виступі заступник начальника управління фінансів невиробничої сфери – начальник відділу фінансів соціально-культурної сфери С. Душатинський розкрив присутнім, яким чином в умовах воєнного часу вирішуються складні проблеми нестачі фінансування закладів соціальної сфери, зростання соціального навантаження на неї у зв’язку із збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб, інституційною нестабільністю і кадровим дефіцитом. У процесі обговорення учасники круглого столу погодились з необхідністю системного перегляду підходів до фінансування соціальної сфери, зміцнення фінансової дисципліни та розвитку партнерства з міжнародними донорами.
Проф. В. Горин наголосив на вагомих перспективах грантового фінансування для вирішення проблеми обмеженості бюджетних ресурсів на забезпечення діяльності закладів соціальної сфери. Він зазначив, що через грантове фінансування реалізується принцип посилення відповідальності закладів соціальної сфери за цільове та ефективне використання коштів, отримання максимального результату від них. Разом з тим, активізація цієї діяльності вимагає від фахівців з фінансів володіти також навиками написання грантових пропозицій та іншими компетентностями грантової діяльності.
Заступник начальника бюджетного управління – начальник відділу бюджету І. Лизько у своєму виступі присвятила увагу перевагам впровадження нових бюджетних технологій у бюджетному процесі, що дають можливість підвищити об’єктивність бюджетних показників, забезпечити раціональне використання бюджетних коштів. Значний інтерес у студентів викликало обговорення питання, яким чином в умовах війни та безпекових обмежень реалізувати право громадян на участь в управлінні бюджетними ресурсами, виробленні пріоритетів бюджетної політики на місцевому рівні.
Продовжуючи роботу круглого столу, проф. З. Лободіна присвятила свій виступ новітнім тенденціям у розвитку партиципаторного бюджетування, підходам до вирішення проблем нерівності доступу до бюджетних ресурсів, формальності залучення громадян до процедур формування бюджету участі, низького рівня обізнаності населення з перевагами партиципаторного бюджетування.
Заступник начальника відділу фінансів органів управління та інформаційного забезпечення В. Стаднік розкрив сучасні тенденції програмного забезпечення бюджетного процесу та захисту фінансової інформації від зовнішнього втручання. Як зазначили учасники круглого столу, в сучасних умовах російської агресії протидія кіберзлочинності, забезпечення інформаційної безпеки фінансової сфери є одним із найважливіших завдань органів публічної влади.
На завершення круглого столу усі його учасники погодились, що проведення спільних науково-практичних заходів представників академічного середовища, органів влади та студентства сприяє формуванню міждисциплінарного простору для обговорення актуальних проблем розвитку фінансової сфери та перспектив її трансформації, дає можливість не лише виявити найбільш уразливі місця існуючих фінансових механізмів, а й напрацювати практичні рекомендації для їхнього удосконалення. Такі платформи комунікації є важливою умовою зміцнення зв’язку науки з практикою та посилення ролі науково обґрунтованих підходів у формуванні фінансової стратегії держави.