У Західноукраїнському національному університеті 20 лютого 2026 року відбувся експертний дискурс на тему: «Інноваційність бізнесу: показникологія чи щось більше?», модератором якого виступила д. е. н., професор, завідувач кафедри підприємництва і торгівлі ЗУНУ Ольга Собко.
До цього заходу змогли також долучитись запрошені експерти: Алла Мельник, д. е. н., професор кафедри менеджменту, публічного управління та персоналу, заслужений діяч науки і техніки України, Наталя Шаст, директор Комунального некомерційного підприємства Тернопільської міської ради «Місто інновацій», Юрій Сеник, д. е. н., професор, начальник фізико-хімічної лабораторії ПрАТ «Тернопільський молокозавод», Юлія Огренич, д. е. н, професор кафедри фінансів, банківської справи, страхування та фондового ринку Запорізького національного університету, Юрій Ціжма, провідний фахівець Навчально-наукового центру підприємництва, інновацій та глобального партнерства Карпатського національного університету ім. Василя Стефаника.Під час дискурсу модератор акцентувала увагу на тому, що надважливе значення для пошуку виходу з кризової пастки в Україні є конструктивна взаємодія бізнесового, освітнього, наукового та державного секторів для модернізації інноваційної екосистеми та інтеграції України до європейського інноваційного простору. Саме довготривала війна в Україні та постійне розширення її масштабностізумовлюють пошук інновацій для подолання негативних наслідків, повоєнної відбудови та прогресивного розвитку екосистеми країни в майбутньому. Адже погляд на війну як кризовий стан у формі шумпетерівських «деструктивних змін» дозволяє стверджувати про посилення інноваційного імперативу в розвитку бізнесового сектора.
Особливу увагу під час доповіді було приділено трендам інноваційної активності в Україні, а саме чергуванням річних-дворічних періодів спадних й зростаючих тенденцій та зацікавленості в інноваціях українського бізнесу навіть під час повномасштабної війни. Як аргумент зазначено, що у 2024 році мало місце збільшення кількості промислових підприємств, які впроваджували інновації, що перевищило двократне зростання в порівнянні з попереднім роком та відповідно підсилило позитивні тенденції в інноваційній сфері держави.
Наталя Шаст, директор Комунального некомерційного підприємства Тернопільської міської ради «Місто інновацій» окреслила перспективи розвитку інноваційного простору Openspace в контексті підтримки ініціатив малого і середнього бізнесу Тернопільщини, прикладні аспекти грантової, консультативної та технічної допомоги стартапів, проєктів громадських організацій міста.
Практичним досвідом розвитку підприємництва в умовах війни в Україні поділився Юрій Сеник, д. е. н., професор, начальник фізико-хімічної лабораторії ПрАТ «Тернопільський молокозавод». Особлива увага доповідача була зосереджена на важливості сертифікації продукції як критерію, що дозволяє виходити на зовнішні ринки, зокрема ISO 9001(підтвердження якості продукції), FSSC 23000 (підтвердження безпеки продукції), Kosher Certificate (перспективи продажу продукції в Ізраїлі), Halal Certificate (перспективи продажу продукції в країнах арабського світу).
У своєму виступі професор Алла Мельник зазначила, що в світовій практиці є різні моделі інноваційного розвитку, серед яких неабияку значимість має модель США. Починаючи з 80-х років минулого століття, американці створили Кремнієву долину як модель синергії університетської науки та підприємництва. В ЄС було реалізовано інший стратегічний підхід, що включав в себе інтелектуальний поступ, сталий розвиток та інклюзивність. Водночас Китай зумів поєднати державне планування та ринкові механізми і вже сьогодні реалізує стратегію розвитку до 2035 року, змінюючи акценти із експортно-орієнтованої економіки на інтелектуальний розвиток. Одним із ключових індикаторів таких процесів є фінансування наукової сфери, яка в Китаї становить 2,5% ВВП, в Кореї – 4,9%, а в Україні лише 0,4%. Загалом професор підтримала запропоновані гіпотези в рамках заходу та окреслила проблемні аспекти та напрямки інноваційного розвитку в Україні загалом та в Тернополі зокрема.
Юлія Огренич наголосила на необхідності розвитку інноваційності як в бізнесі, так і в університетському просторі та поділилась досвідом реалізації міжнародних проектів з проблематики інноваційного розвитку в ЄС. Прикладом для імплементації в Україні може стати естонський кейс підтримки інновацій, який зосереджений в площині інновацій для громадян, бізнесу та електронного врядування.
Підсумовуючи дискурс, Юрій Ціжма акцентував увагу на розвитку психології менеджменту в контексті створення інноваційних продуктів. «Інноваційність – це толерантність до інтелектуальних невдач» має наскрізно пов’язуватись із перспективами створення інновацій та змінах управлінської моделі сучасного підприємництва. Доповідач також поділився особливостями та результатами функціонування інноваційно-індустріального парку в м. Івано-Франківськ та окреслив контури розвитку аналогічних кластерів в Україні.
Проблематика експертного дискурсу мала значний інтерес серед учасників і стала підґрунтям для активної дискусії. Слухачі висловили щиру вдячність експертам за змістовний захід та можливість долучитися до обговорення актуальних викликів інноваційного розвитку в нашій державі.
